Уявіть ранок арбітражника — нехай його звати Дімон. Вчора Дімон запустив на тест 40 креативів і три ГЕО з тестовим бюджетом, а сьогодні дивиться в рекламний кабінет і бачить 3 800 кліків — гроші списані. Відкриває партнерку, там 12 конверсій, щось капнуло на баланс.
Тільки між цими двома цифрами — прірва, бо ні кабінет, ні партнерка не дають відповіді на єдине питання, яке зараз коштує грошей: які з сорока креативів принесли ці 12 конверсій, а які просто спалили бюджет? Даних для аналізу повно. Проблема в тому, що вони лежать у шести різних вкладках і поки що їх ніхто між собою не звів. Грубо кажучи:
- рекламний кабінет знає про кліки, але не знає про депозити;
- партнерка знає про депозити, але не знає, з якого оголошення прийшов гравець;
- гугл-таблиця знає тільки те, що Дімон встиг внести туди вручну о третій ночі.
Що робити?
Потрібен трекер — місце, де витрати нарешті зустрічаються з доходом, і стає зрозуміло: що і звідки взялося, що відсікати, а що масштабувати. Трекер в арбітражі трафіку — робочий інструмент, який потрібно налаштувати одним із перших, інакше не буде сенсу навіть від найуспішніших зв’язок.
Розберемося, що це таке, коли він потрібен, а коли ні, скільки коштує і як вибрати перший.
Що таке трекер
Трекер — це прошарок між рекламою та оффером, через який проходить кожен клік.
Механіка виглядає так:
- Користувач бачить ваше оголошення і натискає на нього →
- Замість того щоб вести людину одразу на оффер, посилання спочатку заводить її на трекер →
- Трекер за частки секунди зчитує «паспорт» кліка — країну, пристрій, операційну систему, браузер, джерело, конкретний креатив.
- Миттєво перенаправляє користувача на цільову сторінку →
- Людина реєструється або платить.
- Партнерка відправляє цю конверсію назад у трекер спеціальним сигналом.
Сигнал називається постбек (postback — серверне повідомлення про те, що конверсія відбулася; щось на кшталт чека, який приходить після того, як покупець розрахувався на касі).
У результаті у вас з’являється наскрізна картинка, якої не давала жодна окрема вкладка: ось цей клік з цього креативу на цьому ГЕО перетворився на цей депозит. Дімон нарешті бачить не дві розрізнені цифри, а весь ланцюжок — і може приймати рішення по ньому, а не на інтуїції.
Чим трекер відрізняється від TDS
Ці два слова часто йдуть у парі, і новачка вони плутають.
TDS (traffic distribution system — система розподілу трафіку) вміє одну дуже важливу річ: розподіляти кліки за правилами. Прийшов мобільний трафік — сюди, десктопний — туди, німці — на німецький лендинг, весь інший світ — на англійський. По суті, це розумний дорожній стрілочник.
Трекер робить усе те саме плюс рахує гроші: він і розводить потоки трафіку, і запам’ятовує, у що кожен із них перетворився.
Раніше TDS були окремим софтом, і між TDS та трекером справді доводилося обирати. Сьогодні розподіл трафіку — просто одна з функцій будь-якого нормального трекера, і сперечатися «трекер чи TDS» у 2026 році приблизно так само сенсовно, як обирати між смартфоном і кнопковим телефоном.
Ким і для чого використовується
Трекер — інструмент не для всіх підряд, а для тих, у кого трафік платний і його треба рахувати. Соло-арбітражник крутить його, щоб знайти прибуткову зв’язку серед десятків протестованих. Команда — щоб уся статистика лежала в одному місці, а баєри працювали через ролі й доступи, не передаючи одне одному паролі від рекламних кабінетів. SEO-спеціалісти з сітками сайтів ганяють через трекер тисячі сторінок. Партнерки ставлять його, щоб відстежувати, хто і який трафік їм ллє.
Професія «спеціаліст із трекерів» існує окремо — на налаштуванні та інтеграції Keitaro люди будують бізнес, проводять стріми й беруть за це гроші. Григорій, керівник відділу продажів Keitaro, в інтерв’ю Partnerkin описує статус інструменту без зайвої скромності: для арбітражника трекер — те саме, що Figma для дизайнера або фреймворк для розробника, базова навичка, без якої на вакансію вебмайстра просто не покличуть. Йому за посадою належить хвалити свій продукт, але щодо вакансій він не перебільшує: відкрийте будь-який джоб-борд арбітражної тусовки — рядок «вміння працювати з Keitaro» у вимогах до вебмайстра там звична справа.
Там же він підмічає деталь, яка відрізняє любителя від професіонала: новачок, зливши в мінус, зазвичай просто йде з арбітражу, а досвідчений вебмайстер розбирає мінусовий злив по деталях. Ось ці «деталі» і живуть усередині трекера. Без нього мінус — це просто мінус. З ним мінус — це діагноз: ГЕО не те, пристрій не той, лендинг не той.
Коли трекер не потрібен
Тепер те, що продавці трекерів зазвичай пропускають. Трекер потрібен не всім і не завжди, і давати його новачку як обов’язкову таблетку — тільки збивати з пантелику.
У Дімона є сусід по коворкінгу, який ллє одну зв’язку на одну партнерку. Один офер, одне джерело, одне ГЕО. Йому трекер не потрібен: партнерка віддає статистику по SubID (мітки, які передаються в посилання і показують, звідки прийшов трафік), і цього достатньо, щоб розуміти, що відбувається. Ставити зверху окремий інструмент — все одно що купувати вантажівку, щоб раз на тиждень возити додому пакет молока.
Трекер можна сміливо відкласти, якщо:
- У вас одна зв’язка й одна мережа. SubID і рідна статистика партнерки закривають відсотків дев’яносто потреб.
- Трафік живе всередині однієї екосистеми. Ллєте з Facebook і все міряєте пікселем всередині самого Facebook — окремий трекер поки що зайвий.
- Ви на етапі «тестую нішу на сто доларів». Спочатку знайдіть зв’язку, яка взагалі працює, потім будуйте навколо неї інфраструктуру, а не навпаки.
- Ви робите чисте SEO без платного трафіку. Поки немає витрат, які треба зводити з доходом, зводити нічого.
Правило просте: трекер потрібен там, де ціна незнання вища за ціну підписки. Поки ви втрачаєте на сліпоті менше сорока євро на місяць, платити ті ж сорок за прозорість математично безглуздо. Як тільки сліпота починає коштувати дорожче — беріть.
Типи трекерів
Усі трекери діляться на два великі табори, і різниця між ними не у функціях, а в тому, де зберігаються ваші дані і хто відповідає за сервер.
Серверні
Серверний трекер (його ще називають self-hosted, «розміщений у себе») ви ставите на власний VPS — орендований віртуальний сервер. Далі платите за ліцензію софту і окремо за сервер, а натомість отримуєте повний контроль: дані лежать тільки у вас, швидкість редиректу залежить лише від вашого заліза, ніхто сторонній не зазирне у статистику і не забанить вас на свій розсуд.
Плата за цю свободу — ви самі собі сисадмін. Оновлення, бекапи, безпека, сервер, що впав серед ночі — все ваше. Класика жанру тут — Keitaro і Binom. Серверний варіант обирають, коли обсяги великі, вертикалі сірі, а до питання «де зберігається моя статистика» ставляться з притаманною цій сфері параноїдальністю.
Хмарні
Хмарний трекер (cloud, SaaS) працює за моделлю «зареєструвався і полетів». Сервер не потрібен, нічого ставити не треба, вендор все тримає у себе — ви просто заходите в браузер і через десять хвилин вже ллєте. Платите, поки користуєтесь; перестали платити — доступ закрився. Приклади — RedTrack, BeMob, Voluum, PeerClick.
| Різниця між серверним і хмарним — як між власною квартирою і готелем. У готелі ви заїжджаєте за годину, рушники міняють без вас, лампочку лагодить електрик. Але речі ви тримаєте на чужій території, і з’їхати тихо з усім нажитим не вийде: дані ж у власника. У своїй квартирі все ваше і ніхто не виселить, зате і сантехніка на вас. Дімон, як і більшість новачків, починає з готелю — власної квартири у нього ще немає, та й адмініструвати її ніколи. |
Є і третій шлях, про який у 2026 році часто говорять: деякі вебмайстри взагалі не купують готовий трекер, а збирають самописний за допомогою ІІ-агентів. Тема окрема і не для новачка — детальний розбір ми вже робили у статті про вайбкодинг трекера. На старті це точно не варіант: спочатку навчіться їздити, потім збирайте машину в гаражі.
Вартість трекерів
Тут починається конкретика з цифрами, якої якраз і бракує у більшості оглядів. Всі прайси актуальні на серпень 2026 року, посилання на офіційні сторінки додаю — тарифи мають властивість змінюватися.
Серверні. Платите двома частинами: ліцензія плюс сервер.
- Keitaro: від 40 євро на місяць за тариф Starter при оплаті за рік, 72 за Advanced, 104 за Expert. Відрізняються лімітом доменів (1 / 100 / 500).
- Binom: 149 доларів на місяць або 104 при оплаті за рік за self-hosted ліцензію — без лімітів по кліках взагалі, платите фіксовану суму хоч за мільярд кліків.
- Плюс до ліцензії — VPS. Це ще 5–15 доларів на місяць, і цей рядок у розрахунках вічно забувають, а він є.
Хмарні. Платите однією сумою, але зазвичай за обсяг подій.
- BeMob: є безкоштовний план назавжди — 100 000 подій на місяць і зберігання даних один місяць. Платні — від 49 доларів (Professional, мільйон подій) до 499 (Enterprise).
- RedTrack: від 69 доларів на місяць за Builder з двома мільйонами подій, далі вгору до ентерпрайзу.
- Voluum: від 119 доларів на місяць за Profit (мільйон подій, 20 кампаній) — це вже верхній ціновий сегмент.
Окремо про слово «безкоштовно», яке люблять ліпити на всі лендоси підряд. Повністю безкоштовні трекери існують, але з нюансом:
Free-план BeMob справді є, але він впирається у стелю подій. Тріали на 14 днів є майже у всіх, але це тест-драйв, а не безкоштовний трекер. Опенсорсні та самописні варіанти не коштують грошей за ліцензію, але коштують вашого часу і сервера. Трекера, який тягне бойові обсяги і зовсім нічого не просить взамін, у природі немає — Дімон це вже перевірив на своєму бюджеті.
Як підключити трекер
Припустимо, ви обрали і оплатили. Що далі? Генеральна схема запуску у всіх трекерів одна, відрізняються деталі інтерфейсу:
- Для хмарного трекера шлях короткий: реєструєтесь, додаєте джерело трафіку, додаєте партнерку (і вставляєте в неї постбек-посилання, щоб конверсії поверталися назад), створюєте кампанію, отримуєте від трекера трекінг-посилання і ставите його в рекламний кабінет замість прямого посилання на оффер.
- Для серверного те ж саме, тільки спочатку орендуєте VPS і ставите на нього трекер через автоустановник — зазвичай це майстер у кілька кліків, а не ручна морока з конфігами.
| Вперше вся настройка займе 30–60 хвилин, далі на кожну нову кампанію буде йти хвилин п’ять. Головне — не халтурити з постбеком, саме на ньому найчастіше спотикаються. |
Як це виглядає на практиці, розповідає арбітражник Діма Лето у своєму каналі: запустив тест, зранку бачить у трекері нуль реєстрацій і нуль депозитів, а в партнерці — п’ять реєстрацій, депозит і зачіп на 100% ROI. Почав розбиратися — а постбек стояв з іншого акаунта, треба було змінити одну мітку, sub8 на sub5, і він цього не зробив, бо налаштовував вночі. Трафік ллється, гроші йдуть, а трекер нічого не бачить через одну цифру в одному посиланні.
Функціонал трекера
Далі — про те, на які питання трекер відповідає замість вашої гугл-таблиці. Кожен його звіт закриває окрему прогалину в розумінні, звідки беруться або зникають гроші.
Аналітика рекламних кампаній
Це базовий екран, заради якого все й починалося: витрати проти доходу по кожній кампанії в одній таблиці. ROI (окупність інвестицій), CPA (ціна цільової дії), CR, CTR, EPC — всі ключові метрики трекер зводить і рахує сам. Замість шести вкладок і калькулятора у Дімона один рядок, з якого відразу видно, кампанія в плюсі чи в мінусі.
Аналітика лендингів
Трекер вміє ділити трафік між кількома лендингами і показувати, який конвертить краще. Це спліт-тест (A/B-тест): ви заливаєте два варіанти посадкової, трекер сам розподіляє на них по 50% трафіку, а через день-два показує, який лендинг або яка прокладка приносить більше грошей. Замість нескінченних здогадок і «мені здається, синя кнопка краща за червону» — цифри конверсії.
Аналітика офферів
Один і той самий трафік можна лити на різні оффери й різні партнерки, а трекер покаже, де віддача вища. Тут же є ротація офферів і трафікбек — механіка, яка ловить трафік, що не підійшов під основний оффер (наприклад, користувач із GEO, якого оффер не приймає), і відправляє його на запасний, щоб клік не пропав даремно. Дрібниця, а на об’ємах додає відчутний відсоток до прибутку.
Аналітика джерел трафіку
Трекер ріже статистику по джерелах, зонах і майданчиках. Це особливо важливо в пушах і тізерках, де трафік іде з тисяч дрібних майданчиків різної якості. Бачите, що конкретна зона зливає бюджет і не дає конверсій, — заносите її в блэклист, і трекер перестає туди лити.
Аналітика кліків
Найглибший рівень — клік-лог, де видно «паспорт» кожного окремого кліка: IP, GEO, пристрій, ОС, час, унікальний клік чи дубль. Тут же вбудовані фільтри ботів і антифрод — трекер відсікає сміттєвий і підозрілий трафік, щоб ви не платили за кліки роботів. І на цьому ж рівні працюють тригери — автоправила на кшталт «якщо ROI кампанії впав нижче нуля за останню годину, зупини її і надішли мені сповіщення в Telegram». Плюс API для тих, хто хоче витягувати дані назовні й будувати власні дашборди.
Під капотом: макроси, постбек і no-redirect
Трохи технічної частини — рівно стільки, скільки потрібно, щоб не наступити на граблі вже при першому налаштуванні.
Звідки трекер знає, з якого оголошення прийшов клік. З макросів — змінних, які джерело підставляє в посилання при кліку: номер кампанії, номер креативу, майданчик, GEO. Трекер читає ці параметри, а кожному кліку присвоює свій clickid — унікальний номер, за яким цей клік потім можна впізнати. Коли партнерка шле постбек, вона повертає трекеру саме clickid: «ось цей номер сконвертувався». Так ланцюжок і замикається.
Два способи передати конверсію. Надійний — S2S-постбек (server-to-server): сервер партнерки напряму звертається до сервера трекера. Працює незалежно від браузера користувача. Старий спосіб — піксель, шматок коду на сторінці «дякуємо за покупку»: він не працює через блокувальники реклами та обмеження браузерів, тому у 2026 році скрізь, де є вибір, обирають S2S.
Редирект чи no-redirect. Класична схема — клік іде через домен трекера з 302-редиректом. Налаштовується за хвилину, але має два мінуси: зайві мілісекунди на перехід (на дешевому мобільному трафіку частина кліків губиться по дорозі) і помітність для модерації. Google прямо забороняє маніпуляції з доменами й ланцюжками для обходу перевірки — це описано в політиці про зловживання рекламною мережею, і редирект на сторонній домен для його систем — червоний прапорець.
Тому для Google Ads і Facebook використовують no-redirect трекінг: в оголошенні стоїть пряма лінка на лендинг, а дані в трекер відправляє скрипт на самій сторінці. Користувач редиректу не бачить, модерація теж, статистика збирається. Всі великі трекери з добірки нижче це вміють — при налаштуванні просто шукайте в документації слова «no redirect» або «LP pixel».
ТОП-5 трекерів 2026
Дисклеймер перший: універсального «найкращого» трекера не існує. Є той, що підходить під ваші задачі, обсяги й рівень технічної параної. Нижче — п’ятірка перевірених старожилів ринку з цінами та специфікою. А найкращий трекер вам все одно доведеться обирати самим — той, за який ви будете платити і після завершення тріалу.
Дисклеймер другий: всі ціни й тарифи актуальні на момент написання статті.
Self-hosted трекер Keitaro робить акцент на атрибуції та готових інтеграціях з рекламними мережами
Keitaro — серверний стандарт індустрії
Self-hosted трекер, який де-факто став галузевим стандартом: під нього написані інтеграції та гайди, він часто згадується у вимогах до вакансій. Вартість від 40 до 104 євро на місяць при річній оплаті — чим дорожчий тариф, тим більший ліміт доменів і доступ до просунутих функцій.
Чим сильний. Клоакінг вбудований одразу, є власна база ГЕО, інтеграції з Facebook, Google Ads, TikTok, Cloudflare та реєстраторами доменів, API, редактор лендингів — щоправда, інтеграції та API розподілені по тарифах, і найцікавіше відкривається лише на Expert.
Навколо Keitaro обертається вся індустрія: будь-яку проблему вже хтось вирішував на форумі, а під будь-яку партнерку є готовий шаблон постбеку. Для сірих вертикалей це важливо — не потрібно вигадувати велосипед.
Де підводить. Це сервер, а отже, встановлення, оновлення та захист адмінки — на вас. Для абсолютного новачка поріг входу вищий, ніж у хмари. І окрема тема — репутація: через популярність Keitaro у 2026 році потрапив у гучну історію.
Дослідники Infoblox і Confiant розібрали, як через нього ховали шахрайські схеми: за чотири місяці — з жовтня 2025-го по січень 2026-го — вони знайшли близько 15 500 доменів на шкідливих інстансах, які приховували все підряд — від інвест-скамів до фішингу банківських карток, а The Hacker News нарахував у цій історії понад 120 окремих кампаній.
| Трекер тут не винен — коли інструмент стає стандартом, ним користуються в тому числі й ті, з ким ви не хотіли б опинитися в одному звіті. Розробники пішли на співпрацю з дослідниками, але осад залишився. |
Кому. Тим, у кого вже є обсяги, сірі вертикалі та вимога тримати статистику лише у себе. Для першого трекера часто надмірно (хоча багато хто з цим і не погодиться).
Binom — серверний трекер для великих обсягів
Другий серверний важковаговик і головний конкурент Keitaro. Ліцензія — 149 доларів на місяць або 104 при оплаті за рік, є й дорожчий хмарний варіант. Ключова фішка — оплата не за кліки: платите фіксовану суму хоч за мільярд переходів, а Binom обробляє до 260 мільйонів кліків на добу. Користувачі, домени й зберігання даних — без лімітів і назавжди.
Чим сильний. Швидкість обробки й редиректу — те, заради чого його беруть на великих об’ємах, де кожна втрачена по дорозі сотня кліків — це гроші. Антибот-захист Binom Protect (детект ботів, VPN, емуляторів iOS) — щоправда, окремим продуктом від 69 доларів на місяць. А навесні 2026-го Binom додав автоматичну міграцію з Keitaro — на фоні історії зі стандартом ринку деталь показова: за його клієнтів конкуренти вже борються.
Де підводить. Як і Keitaro, вимагає сервер і руки, які його піднімуть. На старті дорожчий за конкурента, а повноцінний антибот-захист — доплата зверху. Новачку без об’ємів переплачувати нема за що.
Кому. Медіабайєрам і командам з великим трафіком, де важливі швидкість і передбачуваний рахунок, що не залежить від кількості кліків.
RedTrack — хмара з інтеграціями та CAPI
Перший у списку хмарний трекер — сервер не потрібен, все крутиться у вендора. Тарифи від 69 доларів на місяць за Builder (два мільйони подій), далі Solo, Team і Enterprise під зростаючий об’єм і кількість користувачів. Тріал 14 днів.
Чим сильний. Головна фішка — серверні інтеграції та CAPI (передача конверсій напряму з сервера в рекламні кабінети, минаючи браузер): для білого зливу у Facebook і Google це вже майже обов’язкова історія, і RedTrack закриває її з коробки. Плюс у нього є окремий напрямок під e-commerce і бренди з безкоштовною серверною відправкою конверсій — тобто трекер живе не тільки в арбітражі, що говорить про зрілість продукту.
Де підводить. Ціна прив’язана до об’єму подій і росте разом із ним, а частина зручних надбудов (прискорена синхронізація витрат, автоматизація) йде за окремі гроші. На зовсім сірих вертикалях хмара — завжди чужа територія з чужими правилами.
Кому. Соло і командам на білому й сірому трафіку, кому потрібні готові інтеграції та CAPI без мороки з сервером.
BeMob — хмара з живим безкоштовним планом
Головний аргумент для теми «безкоштовні рішення». У BeMob є free-план назавжди — 100 000 подій на місяць, десять кампаній і зберігання даних місяць, без картки та оплати. Платні тарифи далі: Professional 49 доларів (мільйон подій), Business 249 і Enterprise 499.
Чим сильний. Справді живий безкоштовний вхід, український інтерфейс і простий швидкий старт — ідеальна пісочниця, щоб розібратися в механіці трекера, не витративши ні копійки. Саме з нього зазвичай починають такі хлопці, як наш Дімон.
Де підводить. У безкоштовності є ціна: на free і навіть на стартовому Professional не можна підключити свої домени — ні трекінгові, ні для клоакінгу (вони відкриваються лише з Business за 249 доларів). Просунуті умови фільтрації ботів (детект краулерів, проксі, webview) теж доступні на старших тарифах, а зберігання на молодших — лише місяць. Тобто як трамплін на старті — чудово, але для серйозних схем чи великих обсягів упретесь у стелю й переїдете.
Кому. Новачкам і всім, хто хоче спробувати трекер безкоштовно, а також для невеликих обсягів на білих вертикалях.
Voluum — хмарна класика ентерпрайзу
Один із найстаріших і найтитулованіших хмарних трекерів. Стартує від 119 доларів на місяць за Profit (мільйон подій, але лише 20 кампаній), а повноцінні тарифи для команд починаються значно вище — це верхній ціновий сегмент ринку.
Чим сильний. Глибока аналітика, антифрод, інтеграції з десятками джерел і, головне, вбудована автоматизація: правила, які самі змінюють ставки, зупиняють збиткові кампанії й перерозподіляють бюджет без вашої участі. По суті, це не просто трекер, а центр керування медіабаїнгом для тих, хто ллє великі бюджети.
Де підводить. Дорого, і це відчувається на кожному кроці: молодший тариф обмежений двадцятьма кампаніями, за перевищення подій беруть доплату, а найцікавіша автоматизація — місцями окремо оплачується. Для соло-новачка це стрілянина з гармати по горобцях.
Кому. Командам і агентствам, яким потрібен статусний ентерпрайз-інструмент з автоматизацією і не шкода за нього платити.
Бонус: PeerClick — недороге хмара з безкоштовним тестом
Шостий зайвий, якого шкода було викидати. Якщо Voluum здається дорогим, а хочеться повноцінну хмару, а не лише безкоштовну пісочницю BeMob, — зверніть увагу на PeerClick. Безкоштовний тест на 10 000 подій без карти, далі платні тарифи від 99 доларів.
Він спочатку заточений під арбітраж, ближчий до україномовної та російськомовної аудиторії за інтерфейсом і підтримкою та помітно дешевший за старших західних колег на кшталт Voluum. Мінус закономірний для молодшого гравця — інтеграцій і готових шаблонів менше, ніж у гігантів, і ком’юніті скромніше, тож частину речей доведеться налаштовувати вручну. Як друга-третя точка входу після BeMob, коли безкоштовного плану вже мало, — цілком робочий варіант.
Висновок
Повернемося до Дімона і його сорока креативів. З трекером те саме ранок виглядає інакше: він відкриває одну вкладку і за п’ять хвилин бачить, що три зв’язки з сорока в плюсі, вісім майданчиків треба занести в блэклист, а один лендинг зливає трафік і його пора вимикати. І все тому, що налаштований трекер нарешті дав Дімону побачити, де він заробляє гроші, а де їх втрачає.
У цьому вся суть інструменту. Трекер не ллє трафік, не пише креативи і не приносить прибуток. Він робить винних видимими — перетворює сліпий «плюс» чи «мінус» на зрозумілу картину, з якою вже можна працювати. Поки ви ллєте одну зв’язку на сто доларів, він надлишковий. Як тільки зв’язок стає більше, а бюджети ростуть, сліпота починає коштувати дорожче за підписку — і саме тоді трекер із необов’язкової витрати перетворюється на те, без чого ви просто спалюєте гроші навмання.
Короткий чек-лист, з чого почати:
- Визначтеся, чи потрібен він вам взагалі (див. розділ «Коли трекер не потрібен»).
- Виберіть тип: хмара для старту і простоти, сервер для об’ємів і контролю.
- Візьміть тріал або free-план — BeMob чи PeerClick, щоб спробувати безкоштовно.
- Налаштуйте першу кампанію і тричі перевірте постбек. Саме постбек.
- Дайте трекеру тиждень даних, перш ніж робити висновки.
FAQ
Це інструмент-посередник між рекламою та оффером, через який проходить кожен клік. Він записує всі дані про клік, веде користувача на потрібну сторінку і зводить кліки з конверсіями з партнерки. Простіше кажучи — місце, де ви бачите, яка реклама приносить гроші, а яка їх витрачає.
TDS лише розподіляє трафік за правилами (мобільних — сюди, десктоп — туди). Трекер робить те саме плюс рахує гроші і веде повну аналітику. Сьогодні розподіл трафіку — просто одна з функцій всередині трекера, окремі TDS майже зникли.
Так, але з нюансами. У BeMob є free-план назавжди на 100 000 подій на місяць. У більшості інших — тріали на 14 днів. Є опенсорсні та самописні варіанти, але вони безкоштовні лише за ліцензією — час і сервер все одно платні.
Хмарні — від 49 доларів на місяць (BeMob Professional) до сотень за старші тарифи. Серверні — від 40 євро (Keitaro Starter) плюс оренда VPS 5–15 доларів. Binom бере фіксовані 104–149 доларів за будь-який обсяг кліків.
Постбек — це серверний сигнал від партнерки до трекера про те, що конверсія відбулася. Без нього трекер бачить кліки, але не бачить депозити, і половина аналітики просто не працює. Перевіряти налаштування постбеку треба тричі — на ньому найчастіше спотикаються.
Ні, це помилкові однофамільці. MyTracker від VK — аналітика мобільних додатків, Яндекс Трекер — таск-менеджер для команд. До арбітражу трафіку жоден з них не має відношення, хоча в пошуку їх постійно плутають з рекламними трекерами.
Почніть з хмарного з безкоштовним планом або тріалом — BeMob чи PeerClick. Так ви зрозумієте механіку, не вкладаючи гроші й не піднімаючи сервер. Освоїтеся, упретеся в ліміт обсягів — тоді думайте про Keitaro, Binom або платний хмарний тариф.
На старті — так. Якщо у вас одна зв'язка, одна партнерка і невеликий бюджет, вистачить SubID і статистики партнерки. Трекер стає обов'язковим, коли зв'язок і джерел багато, а ціна сліпоти перевищує ціну підписки.
Комментарии (0)