Білі вертикалі та лідген

Останні роки Google регулярно викочує апдейти, які повністю змінюють видачу за гемблінговими запитами. Вилітає все підряд: дропи, EMD, генерований контент, ідеально вичищені тексти від нейтівів, сайти під ексклюзивними лінками від власних відділів лінкбілдингу.

Саме в такі моменти аффіліати згадують про білі вертикалі (зазвичай для того, щоб за тиждень кинути, бо «там копійки»).

Нижче — розбір, що насправді відбувається в білих вертикалях. Дивитимемося в основному на SEO, але платний трафік, Авіто та білі партнерки теж не оминемо. Стаття універсальна й корисна незалежно від того, з яким джерелом трафіку ви працюєте. 

Що таке біла вертикаль і де там кнопка «взяти оффер»

Вертикаль — це тематика, на яку ви ллєте трафік: гемблінг, беттінг, нутра, дейтинг, фінанси. Біла — там, де продукт легальний, реклама не порушує правил майданчиків, а рекламодавець існує як звичайна компанія з юрособою та бухгалтерією.

Звучить як визначення з підручника, але практична різниця в іншому: 

1. У білій вертикалі в компаній часто немає партнерської програми. І це ламає звичну аффілейтну логіку ще до старту. 
2. Партнерки у білому є, і їх чимало — банківські, страхові, сервісні, про них окремий блок нижче, — але чим офлайновіша й дорожча ніша, тим рідше там є кнопка «взяти оффер».

Партнерських програм у ювелірці, спецтехніці та іншому дуже офлайновому — немає. Це якесь величезне виключення, про яке навряд чи хтось чув. Тут скоріше є відносини «клієнт-виконавець».

Так пояснює Андрій, автор каналу «Тихий час» — соло-спеціаліст, який тримає сітки сайтів під спецтехніку в Росії та Європі. Далі він буде головним героєм тексту: у нього є те, чого немає в більшості гайдів по лідогенерації, — конкретні суми й конкретні провали.

Звідси перша розвилка: робота в білому — це або клієнтське SEO за гроші замовника (SEO, контекст, будь-який інший трафік), або оплата за результат. Все цікаве відбувається між ними.

Лідогенерація — що це таке простими словами

Лідогенерація — це залучення контактів людей, зацікавлених у покупці: заявка з форми, дзвінок, лист, заповнена анкета. Тобто лід — це ще не покупець, а той, хто поки просто підняв руку. Далі з ним працює відділ продажу рекламодавця, і від того, як він працює, залежить ваш дохід.

До фрази про чужий відділ продажу в тексті я ще повернуся: саме вона пояснює історію на 800 тисяч рублів.

Звідки взявся тезис, що «в білому працюєш за копійки»

Міф живучий, і в нього є зрозуміле походження: порівнюють крайнощі.

Історія про те, що «в білому SEO копійки», сильно перебільшена. Зазвичай порівнюють товарну партнерку з умовними 3–7% комісії та гемблінг, де один гравець може принести сотні доларів. Але між ними величезний пласт ніш із дорогим лідами або високим LTV. Туди входять послуги із середнім чеком у сотні тисяч, B2B-підписки, фінансові продукти, офлайн-бізнеси з високим LTV. Різницю між копійками й нормальними грошима визначає не колір вертикалі, а дві речі: скільки коштує угода за лідом і за якою моделлю вам за неї платять. З моделей і почнемо.

Три моделі грошей у білому

Фікс — передбачувано, але з обмеженням

Класична клієнтська робота — SEO, контекст, рекламні кампанії: ви ведете проєкт, отримуєте щомісячну оплату. Плюс очевидний — гроші надходять незалежно від того, як рекламодавець опрацював заявки. Мінус теж: стеля впирається у уявлення замовника про те, скільки «має отримувати сеошник».

Оплата за ліди — високий стеля, високий ризик

Ви отримуєте фіксовану суму за заявку або відсоток від продажу. Теоретично стеля не обмежена. Практично — впирається в те, що гроші рахує і виплачує людина, у якої є своє бачення справедливості. Про це — наступний розділ.

Гібрид — те, до чого приходять практики

Фікс плюс премія за особливо великі продажі або прибуткові місяці. В Андрія з основним клієнтом по спецтехніці склалося саме так:

“У підсумку ми прийшли до того, що мені платять фікс плюс премію у випадку особливо великих продажів або особливо прибуткових місяців. Мене цей гібрид влаштовує, я розраховую насамперед на суму фікса”.

Клієнт був готовий платити за лідами і платив без затримок. Від комісії відмовився сам виконавець — «мене гойдалки вже не влаштовували».

Чому лідген ламається: історія на 800 тисяч

Найчастіший сценарій провалу в білому лідгені — не слабкий трафік і не погані креативи. Це момент, коли ви приходите за накопиченою комісією.

Майже завжди в результаті мені мою суму не виплачували. Я якось навіть писав про це, там було близько 800 тис, мені просто сказали, що сеошники стільки не отримують, тримай свої 60 тис.

Далі Андрій описує механіку відмови — і жадібність тут ні до чого, справа у світогляді:

Уся наша розумна аргументація на кшталт «але ж це просто комісія, ви вже отримали свій прибуток, ви вже заробили» розбивалася об ірраціональне «занадто багато».

Аргументи з вашого боку в цій суперечці майже нічого не важать:

Усі ці перевірки по телефону, прослуховування телефону, пошта там і т.д. — дуже слабкі аргументи в суперечці. Треба бути дуже потужним постачальником лідів, буквально системо- та бізнесоутворюючим, щоб твоє слово було вагомим і головним.

Легко вирішити, що це приватна невдача однієї людини з невдало обраними партнерами. Проблема в тому, що те саме розповідає інший практик, ніяк з ним не пов’язаний.

У Дениса Воронцова в великій білій CPA-мережі другий місяць висіли 39 тисяч рублів у статусі «доступно до виплати». На прохання вивести гроші менеджер відповіла, що вивести нічого не можна і треба чекати фінальну звірку від рекламодавця.

Я, мабуть, звик, що в гемблінгових ПП тобі і назустріч підуть, і аванс зроблять, і спілкуються, розуміючи цінність веба і його трафіку. А тут — попросивши свої зароблені гроші, опинився «грубіяном, якому всі винні».

Це головний сюрприз білих вертикалей для людини з гемблінгу. Ви йдете із сірої ніші, зокрема, за передбачуваністю, а отримуєте ринок, де платять повільніше, сперечаються охочіше і ставляться до веба як до підрядника, якому взагалі-то роблять послугу. Іронія в тому, що єдина сфера, де виплати приходять за графіком, — та, яку заведено вважати брудною.

Хто дійсно живе на лідах

Люди, які роками живуть на комісії, є. Просто це окрема професія, і виглядає вона не так, як її уявляють.

Андрій описує свого клієнта — того самого, по спецтехніці, який тримає чотирьох вебмайстрів і купу сайтів та працює з партнерами саме по лідах:

Це зовсім інший склад характеру, відсутність сім’ї, психологічні маніпуляції, постійні перевірки, свої люди на телефонах і таке інше. Іноді трохи притримати трафік, а іноді створити фейкове замовлення, потім перевірочне замовлення і так далі. Це нестерпна для абсолютної більшості методика ведення справ, йому це просто подобається.

Прочитайте ще раз і порівняйте зі списком того, від чого зазвичай йдуть у біле. Притримати трафік, підсунути фейкову заявку, тримати своїх людей на телефонах — це саме ті прийоми, через які сірі ніші вважаються брудними. Просто тут вони спрямовані не на користувача, а на партнера по угоді.

Правило з цієї історії: у лідгені гроші отримує не той, хто привів трафік, а той, хто контролює точку входу в угоду. Завжди.

Як це виглядає в чистому вигляді

Найкраща ілюстрація механіки — історія, яку переказує SEO-канал Mike Blazer із посиланням на Сабо.

Сантехнік із Тусона помер у 2023 році. Його лістинг у Google так і залишився: 212 відгуків, рейтинг 4.9, одинадцять років місто знало, що за цим номером дзвонять, коли на підлозі вода. Родина скасувала тарифний план, номер повернувся у продаж, але репутацію ніхто не скасовував.

Знайомий Сабо купив звільнений номер за 40 доларів, платить 12 доларів на місяць за переадресацію і відповідає як диспетчерська служба. Кожен дзвінок переводить на живого ліцензованого сантехніка за дві милі звідти і забирає 15% із закритого замовлення.

Результат за місяць:

• 34 дзвінки;
• 19 реальних заявок;
• 11 закритих угод;
• середній чек 740 доларів;
• близько 1 200 доларів доходу.

Для порівняння, Google бере з реальних сантехніків у цьому ж місті приблизно 55 доларів за лід.

Ні сайту, ні трафіку, ні SEO. Людина просто стала власником точки, куди надходять заявки. Схема, звісно, мутна: ніша біла, прийом — ні.

Карта вертикалей: де в білому гроші

Партнерки банків — наймасовіша біла вертикаль у рунеті

Банки — єдина біла ніша, де все влаштовано звично для аффілейта: оффери, ставки, трекінг, виплата за схвалений продукт. Попит величезний — тільки за партнерською програмою Альфа-Банку в Росії близько 2 160 запитів на місяць, по банківських партнерках загалом близько 4 300.

З цієї ж причини тут найтісніше. Самі програми шукати легко: у великих банків є власні CPA-мережі — у Т-Банку це Т-Партнери, — плюс банківські оффери агрегують вітрини на кшталт Pampadu і мережі на кшталт GuruLeads. 

Більшість запитів навігаційні — від людей, які вже всередині програми і шукають особистий кабінет, — а інформаційну видачу займають огляди самих банків. І є особливість моделі, про яку забувають на старті: виплата прив’язана до схвалення, заявку, яку відхилив скоринг банку, вам не оплатять. Заходити напряму з «топ-10 дебетових карт» пізно; робочі ніші залишилися у вузьких сценаріях — РКО для бізнесу, продукти для самозайнятих, брокерські рахунки.

Білі CPA-мережі: e-com, фінанси, послуги, тревел

Партнерки з білими офферами існують, і їх більше, ніж здається з гембл тусовки. Чек тут скромніший за гемблу: комісія частіше вимірюється сотнями гривень, а не сотнями доларів. Зате це єдиний кут білого, де вхід виглядає звично: зареєструвався, взяв оффер, налив трафік.

Ось коротка добірка — для розуміння, куди дивитися на старті.

• Admitad — e-commerce та сервіси. Найбільша біла CPA-мережа рунету: 1700+ оферів від маркетплейсів до підписних сервісів, виплати в рублях, українська підтримка. З неї починає більшість — і за асортиментом це досі найширший вхід у біле.
• Leads.su — фінанси у всій ширині. На ринку з 2010 року: 1000+ оферів і 300+ рекламодавців — мікропозики, кредитні та дебетові картки, іпотека, РКО, страхування, навіть банкрутство.
• Pampadu — вітрина страхових і банківських продуктів. ОСАГО, КАСКО, іпотечне страхування, картки, вклади, ще й HR-офери. 340+ компаній-рекламодавців і 57 000+ вебів та агентів.
• СервисЛид — заявки на ремонт і побутові послуги. Оплата за підтверджену заявку, 550–3000 рублів, виплати щотижня. Детальніше про нього — у блоці про Авіто нижче.
• Travelpayouts — тревел. 90+ брендів, включаючи Авіасейлс і Островок: готелі дають до 8% комісії, екскурсії — від 10%. Чеки невеликі, зате попит вічний.
• Perfluence — біле для тих, у кого аудиторія, а не сайти. CPA-біржа блогерів: 200+ проєктів від банків до маркетплейсів, робота через промокоди, вхід від 2000 підписників.

Партнерки криптобірж — лайфтайм-ревшара без мінусовки

Напрямок, про який в аффілейтних колах говорять дивно мало. Денис Воронцов описує його так: ревшарний заробіток, приведений користувач закріплюється за вами і приносить гроші весь період активності, ніша досить лудоманська — і при цьому повністю біла.

Ключова відмінність від гембли — у ризику:

Тут ви отримуєте % від доходу біржі на комісіях за торгівлю юзера. Жодних сигналів, прозвонів на платежі та іншої нечисті. Просто ви приводите трейдера на біржу і лайфтайм заробляєте % з доходу біржі.

Плюс важливе уточнення: мова саме про аффілейтні партнерки бірж, а не про реферальні посилання «запроси друга» з особистого кабінету, де вам разово дадуть 10 доларів і попрощаються. І не про крипто-офери з бінарними опціонами, де задача — витягти з користувача максимум і злитися.

Економіка розподіляється як у гемблі: з дрібних депозитників дохід копійчаний, а один хайролер на ф’ючерсах з плечем робить касу.

За джерелами ніша всеїдна, Воронцов перелічує прямо: «Сеошка, УБТ, PPC, рекламні посіви, інфлюенс (не той, що схемний) — працювати можна з тим, з чим умієш».

B2B і SaaS — recurring замість разової виплати

Найбільш недооцінений напрям для тих, хто вміє працювати з контентом і SEO. Андрій радить звернути увагу в першу чергу сюди:

CRM, хостинги, VPN, email-маркетинг, SEO-сервіси, конструктори сайтів, AI-сервіси, бухгалтерський софт, автоматизація бізнесу, телефонія, helpdesk, HR, інструменти для розробників. Тут зустрічаються партнерки з recurring-моделлю: привів клієнта — і отримуєш відсоток з його платежів кілька місяців або довше.

Оцінку варто уточнювати цифрами ринку. За аналізом 116 діючих програм на червень 2026 року медіанна комісія в SaaS — 20%, середня — 23,3%, а найчастіший діапазон — 20–25%. Причому 83% програм платять відсоток, а не фіксовану суму. Тобто нижня межа вилки Андрія — це і є норма ринку, а 50% зустрічаються помітно рідше, ніж хотілося б.

Конкретні приклади: HubSpot платить 30% recurring при cookie в 180 днів, Hostinger віддає 40% з продажу хостингу, Shopify — 150 доларів за реферала. Розкид великий, і дивитися потрібно умови конкретної програми, а не середні огляди.

Тут же — найпрактичніша порада з усієї добірки. Замість чергової статті «10 найкращих CRM» Андрій пропонує встановити ці десять CRM собі, прогнати однакові сценарії й порівняти вартість на 5, 20 і 100 співробітників, імпорт бази, інтеграції, API, обмеження тарифів і швидкість підтримки. Або зібрати калькулятор «який тариф вигідніший при такому-то штаті». Різниця між цим і рерайтом чужих оглядів — приблизно як між робочим сайтом і дорвеєм.

Офлайн в онлайні — спецтехніка, склад, будівництво

Ніша самого Андрія і, за його словами, найкомфортніша для психіки:

Будь-який бізнес, який існує в офлайні, приємно й легко розвивати онлайн… там зрозуміла видача, конкуренція і прогнозований результат. Буде багато живого спілкування і менше вигорання, буде відчуття життя загалом, а не моторошного сидіння за комп’ютером.

Масштаб попиту під такими нішами пристойний: лише «оренда спецтехніки» збирає понад 20 тисяч запитів на місяць у Росії, і це без урахування марок, міст і типів техніки. Партнерської програми тут не буде — буде конкретний власник бізнесу, з яким ви домовляєтеся напряму.

Сервіси та медіа для самої індустрії — «продавай лопати»

Окрема біла вертикаль, яку аффіліати чомусь не вважають вертикаллю, хоча стоять у ній щодня. Логіка проста:

Якщо ми вже зрозуміли, що гемблінг-лихоманка з нами в одній кімнаті, і цих самих золотошукачів щодня все більше, то, може, варто спрямовувати зусилля у виробництво лопат?

Лопати — це агентські кабінети, платіжки, CRM, процесинг, сервіси PWA-додатків, антидетект-браузери, накрутка та відкрут поведінкових. Усе, без чого золотошукачеві не обійтися. І, як зазначає Воронцов, його улюблений тип лопат на цьому ринку — медіаресурси: від арбітражних ЗМІ до телеграм-каналів вебмайстрів.

Статтю, яку ви читаєте, за цією ж термінологією теж зробили продавці лопат.

Дорогі ніші на заході — список Чарльза Флоата

Якщо ви працюєте з англомовним трафіком, орієнтири інші. SEO-спеціаліст Чарльз Флоат склав список білих ніш, відсортованих за співвідношенням вкладень і потенційного прибутку:

• Вихід із таймшеру — ліди по 200–500 доларів і вище. За оцінкою Флоата, сайту на 30 сторінок з роком лінкбілдингу та вкладеннями близько 15 тисяч доларів достатньо, щоб вийти на 10–20 тисяч на місяць.
• Реабілітаційні центри — одна з найдорожчих ніш за вартістю ліда. Високий поріг входу: юридичні обмеження та сувора модерація, зате далі конкурувати простіше.
• Допомога з податковою заборгованістю — найскладніша у списку й одна з найприбутковіших.
• Медичний туризм — вініри, пересадка волосся, ЕКЗ. Клініки платять від 10 до 1 000 доларів за лід.
• Фінансування купівлі обладнання — будівельна техніка, медобладнання, оснащення ресторанів. Великі суми угод, у топі часто загальні фінансові сайти без експертизи.
• Громадянство та золоті візи — послуга коштує 10–50 тисяч доларів, тому платять охоче.
• Догляд за літніми вдома — попит зростає разом зі старінням населення, комісії чотири- і п’ятизначні.

Формула Флоата: висока вартість угоди + нудна тема + слабка видача + масштаб за гео. «Фінансування купівлі обладнання» з цього списку — та ж спецтехніка, тільки з боку грошей.

Економіка: скільки коштує вхід і що він дає

Приземлимо «дорогий лід» на суми. Цифри по ніші спецтехніки — від людини, яка в ній працює.

Скільки коштує зробити сайт:

• оптимізований сайт з продажу спецтехніки — 40–80 тисяч гривень;
• звичайний каталог, коли потрібно відтворити існуючий сайт, — близько 40 тисяч;
• найдорожчий проєкт у сукупності доопрацювань обійшовся у 180 тисяч.

Націнку дають фільтри та їх робота, рейтинги, порівняння, відгуки, складність парсингу й унікалізації. Далі — супровід: за словами Андрія, це попроєктна оплата або 30–80 тисяч гривень на місяць, поки тривають роботи. Він сам одразу зауважує, що «якось немає таких чітких прайсів».

Що це дає по заявках:

• складська техніка: при 50–100 унікальних відвідувачах на добу надходить 3–10 звернень через пошту та форми;
• тягові акумулятори: при 20–50 унікальних — 2–5 звернень.

Важлива деталь: рахується від трафіку, а не від віку сайту. І це лише листи та форми — дзвінки в статистику не потрапляють, бо за телефон відповідає вже клієнт.

Для порівняння: у нерухомості кваліфікований лід коштує від 2 400 рублів у ВКонтакте до 5 100 у Ціан і Авіто, а Роман Макаров і Денис Борисов з HighTimeMedia заявляють у своєму кейсі вихід на B2B-ліди в IT від 300 рублів через публікації в галузевих ЗМІ.

Різниця між російським B2B-лідом за 300 рублів і західним таймшер-лідом за 500 доларів пояснюється не майстерністю виконавця. Вона пояснюється розміром угоди, яка стоїть за цим лідом.

Авіто та агрегатори: конкурент, а не канал

Окрема тема, на якій спотикаються новачки у білому. Здається, що якщо на Авіто великий попит, то звідти можна брати заявки і продавати їх бізнесу. На практиці в пошуковій видачі агрегатори працюють проти вас.

Не зовсім зрозуміло з твоїм гео, але майже напевно майже за будь-яким запитом ти побачиш профі ру і авіто. Їх ти не обженеш, але свою частку замовлень через пів року наполегливої роботи отримувати все ж зможеш.

Це відповідь Андрія людині, яка заходила в нішу послуг. Позиція твереза: агрегатори стоять вище майже завжди, обганяти їх безглуздо — свою частку попиту забирають поруч із ними.

При цьому сам Авіто — цілком робочий платний канал заявок, просто з іншого боку прилавка. Аналіз шести ніш показує, що заявка сантехніку в Москві коштує там близько 550 рублів, у Тюмені — 350, і різницю робить не попит, а конкуренція за ставки. Для бізнесу це прямий конкурент вашому сайту за ціною залучення: якщо ваші заявки виходять дорожче майданчика, розмова про співпрацю буде короткою.

На цьому трафіку стоять цілі партнерки. СервисЛид — CPA-мережа з офферами по ремонту та побутових послугах і 20+ категорій від пральних машин до «майстра на годину»: платять від 550 до 3000 рублів за підтверджену заявку, а вебів з дощок оголошень не просто приймають — ще й навчають добувати такий трафік у власній ServiceLead Business School.

Цікаво, як взагалі виглядає попит навколо заробітку на самому Авіто. «Як заробити на Авіто» шукають близько 2 000 разів на місяць, ще 772 — «заробіток на Авіто». Але якщо подивитися, що за цим стоїть, там перепродаж, відгуки та підробіток без вкладень. Модель «постачаю бізнесу заявки» у масовій свідомості не існує взагалі.

Для вас це скоріше гарна новина: за увагу в цій темі змагаються перекупи, а не лідогенератори.

Як зайти в біле? Спойлер: методи з гемблінгу працюють

Цей розділ — про вхід у біле через сайти, як у Андрія; про рекламний кабінет — далі. Головна помилка щодо білого — що там усе повільно і треба роками відточувати один проєкт. Конвеєрні підходи із сірих ніш переносяться сюди майже без змін і часто працюють краще: конкуренти в цих видачах не звикли до серйозної боротьби.

Андрій прямо описує такий перенос — пост так і називається, «Підходи гембли в спецтехніці»:

Пробуємо підхід із клепанням монобрендів на анонімному хостингу зі зливом на безбашений відділ продажів. <…> І ніби зараз скажу очевидну річ, але як же легко ці брендові сайти заходять у топи! Я проіндексувати ледь встиг по деяких марках техніки сайти, а вони вже отримують трафік.

Монобренди під марки техніки, дропи, швидка індексація — все знайоме. Відмінність у тому, що заявки йдуть живому відділу продажів, а не в партнерку, і ніхто не блокує домен за тематику.

При цьому поріг входу Андрій ставить не там, де його зазвичай шукають:

Збір семантики. Прогноз трафіку за ключами. Шпигунство за трафіком конкурентів. <…> Сайт робити — одне задоволення. Заточити його під потрібні ключі — взагалі без проблем. Але треба розуміти свої шанси.

І метод вибору самої ніші, який варто виписати окремо: скласти список із 10–15 галузей, у яких вам самим цікаво протестувати пару десятків продуктів і написати про них сотню матеріалів. Потім накласти на список економіку партнерок і SEO-конкуренцію. Залишиться два-три напрямки, які одночасно зрозумілі вам і мають адекватну економіку.

Де брати клієнтів, якщо партнерки в ніші немає

В офлайнових білих нішах залишається головне організаційне питання: кому продавати ліди. Відповідь Андрія звучить незвично для людини, яка звикла реєструватися в ПП і брати оффер:

Як саме шукати покупця лідів? Так само, як і просто клієнтів на SEO. Соціальні мережі, нетворк, конфі, переговори, реклама себе де можна і де не можна, алкоголь.

Історія про те, як це виглядає на практиці, є в його вижимці з войсчату «Партнеркіна». Знайомий зробив йому прохідку на тусовку Admitad, прохідка несподівано виявилася VIP:

І ось я сиджу, випиваю, жартую з дівчатами. До нас підсідає чоловік у костюмі й питає, хто я. Кажу, що я звичайний SEOшник. Він вказує на мій бейджик і відповідає: «Ні, ти не звичайний SEOшник». Ми обмінялися контактами. Так я почав просувати великий ювелірний магазин.

Мораль не про алкоголь: в офлайн-нішах рішення про співпрацю приймає живий власник бізнесу, а не менеджер партнерки — і знаходять його там же, де й інших клієнтів.

Що з цим робити

Білі вертикалі не обіцяють тихої гавані. Профіль ризику тут інший: нижча стеля разової виплати, довший горизонт, зате вас не зносить одним апдейтом разом з усією нішею.

Плата за це — частіше робота з людьми, ніж з інтерфейсом партнерки. Білі ПП існують — наприклад, банківські, страхові, сервісні, — але чеки там помітно скромніші, а найгрошовіші ніші досі беруться облогою (читай: перемовинами). Домовлятися доведеться особисто, гроші рахувати вручну, а сперечатися про комісію — з людиною, у якої є своя думка щодо того, скільки ви маєте заробляти.

Головне, що треба запам’ятати: вирішує не вертикаль, а модель оплати, про яку ви домовились на березі. Андрій спробував комісію, порахував — і роками працює в білому на фіксі з премією.

FAQ

01 Лідогенерація — що це простими словами?

Залучення контактів людей, готових до покупки: заявок, дзвінків, листів, заповнених анкет. Покупцем лід стає пізніше — після роботи відділу продажу рекламодавця.

02 Скільки коштує один лід?

Залежить від суми угоди за ним. У побутових послугах це сотні рублів: заявка сантехніку через Авіто коштує близько 550 рублів у Москві та 350 у Тюмені. У нерухомості кваліфікований лід йде від 2 400 до 5 100 рублів залежно від каналу. У B2B IT заявляють вихід на 300 рублів за лід через публікації в галузевих ЗМІ. У західних дорогих нішах на кшталт виходу з таймшеру — 200–500 доларів і вище.

03 Як заробляти на відгуках Авіто?

Ніяк, якщо серйозно: накрутка відгуків — сіра підробітка, за яку майданчик банить і продавця, і виконавця. Заробіток на Авіто для цієї статті виглядає інакше: це майданчик заявок для бізнесу — сантехніку в Москві заявка обходиться приблизно в 550 рублів, — і гроші в цій зв’язці у постачальника заявок, а не відгуків.

04 Заробіток на партнерських програмах — скільки реально виходить?

У SaaS медіанна recurring-комісія — 20%, звичайний діапазон 20–25%, у окремих сервісів до 30–40%. Разові виплати бувають у районі 150 доларів за клієнта. У товарці комісія 3–7% від чека — саме вона породила міф про копійки в білому.

05 Що таке B2B-лідогенерація?

Залучення заявок від компаній, а не від приватних осіб. Довгий цикл угоди, кілька людей у прийнятті рішення, висока вартість контракту — тому лід дорожчий, а вимоги до якості жорсткіші.

06 Хто такий спеціаліст з лідогенерації?

Той, хто вибудовує потік заявок для бізнесу: семантика, майданчики, форми, аналітика, відповідальність за обсяг і якість звернень. За оплатою це може бути і штатний співробітник, і підрядник на фіксі, і партнер на відсотку.

07 Як заробляти на заявках?

Три робочі моделі: фікс за супровід, комісія за заявку або продаж, гібрид з фікса і премії. Третій варіант стійкіший — з причин із розділу про 800 тисяч.

Які партнерські програми у банків і скільки там платять?

Програми є майже у всіх великих гравців, це наймасовіша біла вертикаль у рунеті. Ставки залежать від продукту: дебетові картки, кредити, РКО і брокерські рахунки оцінюються по-різному, дивитися треба умови конкретної програми.