Раніше вечір SEO-фахівця минав так: зайшов у Keitaro, продовжив підписку, трохи позітхав і побурчав, а потім пішов вручну налаштовувати потоки.
У 2026 досвідчений SEO-фахівець діє інакше: відкриває термінал, пише ШІ-агенту «зроби мені трекер, ось усі доступи, дай мені спокій» і йде пити чай. На ранок у нього власна TDS (traffic distribution system — система розподілу трафіку), до якої вже перенесено всі кампанії.
Згоден, звучить як байка від бота з посиланням у профілі на курс «Зароби $2 000 000 на вайбкодингу». Але це майже дослівний переказ дописів реальних SEO-фахівців, які працюють у ніші. Вебмайстри масово створюють собі трекери, панелі статистики й цілі ШІ-відділи. Дехто вже скасував підписки на звичні інструменти.
Розбираємося, що це за тренд, кому він окупається, а для кого вайбкодинг став дорогою заміною Instagram і риболовлі в Red Dead Redemption 2. Із цифрами, іменами, таємними місцями зустрічей і паролями та посиланнями на першоджерела.
Що таке вайбкодинг і як він дійшов до арбітражу трафіку
Термін запропонував Andrej Karpathy — співзасновник OpenAI і колишній керівник напряму ШІ в Tesla. У лютому 2025 року він написав у X про новий спосіб програмування, коли «повністю віддаєшся вайбу, приймаєш експоненційне зростання й забуваєш, що код узагалі існує». Через дев’ять місяців словник Collins назвав vibe coding словом року. Його визначення нудніше, але точніше: використання ШІ, якому звичайною мовою пояснюють, який код потрібен.
| Простими словами: ви кажете машині, ЩО зробити, а не ЯК. Claude Code чи Codex — ШІ-агенти, які працюють у терміналі, — самі пишуть і запускають код та виправляють помилки. Ваша роль — замовник із технічним завданням, а не програміст. |
В арбітражі трафіку й SEO ця ідея потрапила на підготовлений ґрунт. Ніша завжди жила за принципом «зроби потрібний інструмент сам або помри страждай». Раніше між ідеєю та робочим результатом стояли фрілансер за $300 і три тижні листування. Тепер — агент, який не втомлюється й не зникає після передоплати.
Масштаб тренду добре видно з профільних Telegram-каналів:
- Наумов, який самостійно займається SEO в нутрі, створює за допомогою вайбкодингу панель керування сотнями сайтів.
- Авторка каналу «Гембла с ебанцой» тримає Claude відкритим «у 2–3 вкладках браузера, де постійно створюється щось корисне».
- Автор «Поживи в лесу» після «3 місяців кривавої боротьби з Claude Code» створює готовий сайт за 30–40 хвилин.
- «Сеошим гемблу» публікує посібники для новачків про те, як налаштувати всю інфраструктуру через Codex. Авторка оцінює власні навички програмування на 4 з 10, що не завадило їй налаштувати автоматизацію «за кілька ночей».
Навіщо вебмайстри створюють власні TDS, трекери й панелі
Причин у тренду кілька, і найкраще їх пояснюють реальні приклади.
Швидкість і витрати. Близько п’яти років тому Наумов замовив панель у друга-програміста приблизно за $300. Отримав прототип, яким майже не користувався, адже дані доводилося отримувати й вводити вручну. Цього року він створив панель заново з Claude Code — уже без програміста.
Інший його підрахунок ще показовіший: лише через один акаунт на біржі фрілансу він витратив на копірайтерів близько $27 000 за п’ять років. Тепер генерування контенту коштує йому $30–50 на місяць за використання API.
| Питання «Навіщо платити за чужий сервіс, якщо ШІ може створити власний?» виникає саме собою, коли на офіційному сайті Keitaro вказано ціни від $40 до $104 на місяць. Суми не захмарні, але це постійна оренда: перестаєш платити — втрачаєш інструмент. |
Інструмент для себе, а не для середнього користувача. Головна перевага вайбкодингу — функції, яких у готовому продукті немає й не буде. Наумову роками бракувало «розумного трафікбека»: якщо відвідувач прийшов із країни, для якої немає офера, перенаправити його на схожий офер із тієї самої категорії, а не в нікуди. Ручне налаштування вимагало окремої кампанії для кожної категорії та постійних правок, зате додавало приблизно 10% до прибутку. У власній TDS це відбувається автоматично.
Авторка «Гембла с ебанцой» розповідає схожу історію про панель статистики: «Усі вже собі створили, а я чим гірша?». До того ж є власні функції, наприклад перегляд статистики за довільним списком сайтів одразу з усіх акаунтів Search Console.
Масштаб, за якого готові рішення впираються в ліміти. Ось цифри з тих самих каналів:
- У трекері Наумова — 500+ кампаній і 5000+ потоків;
- авторка «Гембла с ебанцой» згенерувала 1000 сайтів за чотири місяці;
- команда «Сеошим гемблу» створила 500 сайтів за пів року.
Коли у вас сотні доменів, витрати на кожен платний сервіс зростають: ліміти тарифів, доплати за домени, користувачів та API-запити. Із власним інструментом платите лише за оренду сервера.
Незалежність і контроль даних. Для сірих ніш це практичні питання, а не забаганки. Серед причин відмови від Keitaro Наумов прямо називає оплату лише карткою та ПДВ, який додається до ціни — «саме те для нашої сірої сфери». Також впливає небажання зберігати статистику всіх кампаній у чужому сервісі й залежати від його блокувань, оновлень і цінової політики. та ПДВ до ціни — «саме те в нашій сірій сфері». Туди ж небажання тримати статистику по всіх кампаніях у чужому сервісі й залежати від чужих банів, оновлень і цінової політики.
Вайбкодинг і Keitaro: чесне порівняння
А тепер — холодний душ, знайомий тим, хто вже створив за допомогою вайбкодингу хоча б три більш-менш робочі інструменти. Заголовок «Keitaro більше не потрібен?» я навмисно зробив провокативним. Наведені вище приклади підказують, що, можливо, й не потрібен. Але насправді навіть самі герої тренду висловлюються значно обережніше.
Наумов, який сім років платив за Keitaro, у квітні дав Claude Code SSH-доступ — віддалений доступ через командний рядок — до сервера з трекером і описав завдання. «Буквально за вечір він зробив мені першу версію, а також переніс усі кампанії та потоки». Але цей самий допис закінчується застереженням, яке варто повісити над ліжком кожного натхненного вайбкодера: «Зрозуміло, що така саморобка не підійде арбітражникам з їхніми обсягами трафіку, аналізом даних і клоакінгом. Але для моїх SEO-завдань — годиться».
| Різниця принципова. Готовий трекер — це не лише перенаправлення й статистика. Це підтримка, яка відповідає вночі під час запуску реклами. Оновлення й виправлення безпеки, що виходять без вашої участі. Фільтри ботів та антифрод, перевірені на тисячах клієнтів. Інтеграції з рекламними кабінетами, командний доступ із ролями, документація. У власної TDS із цього списку є лише один пункт: ви й Claude Code о третій ночі. |
Окремий головний біль — безпека. Канал «Сеошим гемблу» говорить про це без дипломатії: сподіватися, що ШІ створить вам мережу сайтів «без дірок у безпеці», наївно. «Ваш вайб зробить сайти, а чужий — зробить вас». Код, якого ніхто не читав, ніхто й не перевіряв на вразливості. Для інструмента, через який проходять увесь трафік і вся статистика, це вагомий аргумент.
Тож чесний висновок такий:
- SEO-фахівець, який працює самостійно, має мережу сайтів, нестандартну логіку й трафік, що вже надходить через API повз трекер, — очевидний кандидат на власну TDS.
- Медіабаїнгу з бодай помітними обсягами трафіку, командою, клоакінгом і потребою в антифроді заміна, створена за допомогою вайбкодингу, не потрібна.
У Keitaro ви платите $40–104 на місяць не лише за перенаправлення, а й за те, щоб більшість проблем розв’язували без вас.
Ложки дьогтю: вайбкодинг як хобі та прокрастинація
У тренду є зворотний бік, про який його герої розповідають так само охоче, як і про успіхи. За цю відвертість їм окрема подяка.
Перша ложка дьогтю: ШІ-код регулярно витворяє казна-що. Наумов порівняв свій вайбкодинг із дженгою, «де вежа падає після кожної моєї дії». Замість описів БАДів його генератор публікував на сайтах огляд шутера 2007 року та перелік смаків снюсу. А одного разу Claude вказав у генераторі ціну однієї моделі, проте використав іншу: замість $18 витратив $112.
Авторка «Гембла с ебанцой» узагалі випадково встановила собі Linux. Коментар Claude «ця команда запустить встановлення Linux» вона помітила вже після натискання Enter.
Друга ложка дьогтю, і це головна пастка: вайбкодинг підозріло приємний. Автор «Поживи в лесу» чесно зізнається, що прибутку з нових сайтів іще немає, з’явилися лише перші покази. Зате «сам процес дуже захопливий: раніше я рибалив у Red Dead Redemption 2, тепер сварюся з Claude Code». Це ідеальна прокрастинація для трудоголіка: код пишеться, інструментів більшає, відчуття продуктивності зашкалює, а трафіку немає. Удосконалювати інструменти замість роботи — як купити бігові кросівки й місяць підбирати до них шкарпетки. Формально ви вже майже почали бігати.
Перевірка проста. Якщо власна панель заощаджує вам години вже за кілька тижнів — це інструмент. Якщо ви третій місяць «доробляєте» її замість залучення трафіку — у вас з’явилося дороге хобі з токенами замість блешень.
І третя: ШІ не думатиме за вас. «Сеошим гемблу» ділиться висновком із лекції Стенфордського університету, який вартий цілого курсу: «ШІ не замінює архітектуру, а підсилює наявну. Якщо в проєкті хаос, ШІ перетворює його на катастрофу в 10 разів швидше». У цьому ж дописі йдеться про «ілюзію розуміння»: усе працює, код має розумний вигляд, але систему ви вже не контролюєте. У «Поживи в лесу» є робоча байка на цю тему: один веселий вайбкодер найняв іншого, поки керівник команди був зайнятий сусіднім проєктом. За три місяці звільнили обох, «бо почалося пекло».
Що в підсумку
Тренд реальний. Попри всі пастки, вайбкодинг — не швидкоплинна розвага. Це заняття й додаткова навичка, які справді можуть покращити фінансові результати ваших проєктів.
Коли інструмент для ваших завдань можна створити за вечір, а не за місяць роботи фрілансера, частина платних сервісів неминуче стає зайвою. Першими — ті, у яких вебмайстер користувався лише 10% функцій: трекер заради перенаправлень або панель заради однієї метрики. Але Keitaro поки нікуди не дінеться. Він потрібен тим, хто має великі обсяги, команду або не хоче бути собі підтримкою, тестувальником і майстром на всі руки.
Власна TDS підходить тим, хто працює самостійно, має мережу сайтів, нестандартну логіку й готовий налагоджувати код. Але навіть вони, судячи з дописів практиків, описують свої інструменти як «для моїх завдань годиться». До «вбивць трекерів» їм далеко.
Вайбкодинг — як новий шурупокрут: закручує шурупи швидше, але креслення однаково малюєте ви. Без креслення він лише швидше збере криву шафу. А за матеріали ви вже заплатили. Ось такі справи.
FAQ
Ви описуєте ІІ-агенту задачу звичайною мовою, він сам пише і запускає код. Термін вигадав Андрій Карпати з OpenAI у лютому 2025 року, а словник Collins зробив його словом 2025 року.
Keitaro — від $40 до $104 на місяць за тарифами офіційного сайту. Самописна TDS — оренда сервера (одиниці-десятки доларів) плюс підписка на ІІ-агента, яка у вас, скоріше за все, вже є. Але додайте приховану ціну: ваш час на дебаг і ризики коду без сапорту.
У найближчій перспективі — ні. Йдуть у самопис в основному сеошники з трафіком по API і простими сценаріями. Медіабаїнг з антифродом, клоакою і командною роботою залишається на коробках — це підтверджують самі автори самописних TDS.
Не з трекера. Почніть з маленького допоміжного скрипта — додавання сайтів у Search Console, вивантаження статистики, перевірка посилань. Дробіть задачу на дрібні етапи й тестуйте кожен — це головний урок усіх, хто вже пройшов цей шлях. Трекер із грошима всередині — останній крок, а не перший.
Не галюцинації ІІ, а ілюзія контролю. Код працює, але ви не знаєте як. Для лендингу це терпимо, для системи, через яку йдуть ваші гроші й дані, — ні. Рев'юйте, бекапте й не давайте агенту доступу туди, де помилка незворотна.
Коментарі (0)